Email: support @ unimag.ua
(порожньо)
 
МИД Унимаг
Валюта:
ru-ua  English  UA 

Каталог

БЛОГ / НОВИНИ

...
.

БЛОГ / НОВИНИ RSS 2.0

Іграшкові солдатики: цікава історія

Іграшкові солдатики: цікава історія

 Прочитавши цю цікаву статтю, ви познайомитеся з кількома епізодами цікавої історії іграшкового солдатика.
 Мабуть, фігурка воїна є найулюбленішою іграшкою хлопчиків у всі часи та у всіх народів.
 Хлопчаки, як відомо, вибирають для гри два поля діяльності: машинки та солдатики. Більшість хлопців із двох-трирічного віку асоціюють себе з лицарями, піратами, богатирями та іншими героями. Дитяча кімната деяких ватажків армій нагадує арсенал значних розмірів, у якому вистачить пістолетів та автоматів, шабель та мечів, щоб озброїти до зубів маленьку іграшкову армію.
 Хто і коли зробив першого мініатюрного воїна, ми навряд чи дізнаємось. Поки що найдавнішими іграшковими солдатиками вважаються фігурки з гробниці єгипетського принца Емсаха. Сьогодні ця унікальна дерев'яна армія віком 40 століть несе варту в музеї Каїра.
 Перших солдатиків вирізали з дерева та каменю, ліпили з глини та відливали з бронзи. У середні віки мініатюрних лицарів і воїнів почали робити із золота та срібла. Подібні дорогоцінні армії служили іграшками для синів правителів та царедворців, яких таким чином змалку долучали до військового мистецтва.
 Так, маленькому Людовіку XIII належало розкішне срібне військо із трьохсот воїнів. Його подарувала майбутньому монарху мати, королева Марія Медічі. Чудові солдати зі срібла були у Людовіка XIV та принца Оранського. А ось син імператора Наполеона отримав у подарунок від батька набір із ста двадцяти золотих корсиканських добровольців.
 У важкі кризові часи іграшкова армія Людовіка XIV була переплавлена ​​її власниками на зливки. Але подарунок французького імператора зберігся донині. Сьогодні 117 вцілілих солдатиків Наполеона II вважаються найдорожчим іграшковим набором у світі.
 Російські монархи теж мали особливу слабкість до мініатюрних воїнів. Так, у Петра Великого була чудова колекція олов'яної артилерії, а його онук Петро III відвів під іграшкову армію цілий кабінет.
 Історія появи першого іграшкового солдатика вкрита таємницею. А от коли і які фігурки прийшли майже в кожну європейську хату, ми знаємо точно.
 Отже, довгий час мініатюрні кавалеристи та піхотинці залишалися іграшками для багатих та впливових осіб. Але у XVIII столітті фігурки стали доступні широким верствам населення. Парадоксальним чином щаслива доля іграшкового солдатика була з бурхливим розвитком у Європі виробництва фаянсового посуду.
 Недорогий фаянсовий посуд замінював на кухнях і столових бургерів старі олов'яні прилади. Останні вирушали до рук ливарників і перетворювалися після переплавки на чудових блискучих олов'яних солдатиків. Тепер вам зрозуміло, чому забракло ливарникові олова на другу ніжку легендарного олов'яного солдатика в казці Андерсена. Посуд, відправлений у переплавлення, закінчився.
 На початку ХІХ століття Німеччину охопила епідемія фабричної олов'яної мініатюри, а Франції з'явилися перші об'ємні фігурки.
 Для тих, хто не міг дозволити собі придбати олов'яну армію, продавалися листи картону з зображеними на них мініатюрними піхотинцями та кавалеристами. Хлопчаки вирізали воїнів, вставляли їх у круглі підставки зі спеціальними прорізами та влаштовували грандіозні битви. Недоліком картонних солдатів було їхнє недовге життя. Олов'яні фігурки зберігалися набагато довше.
 Свої мініатюрні армії фабриканти завжди намагалися робити схожими справжніх воїнів. Тому вже на початку 20 століття багато старих іграшкових солдатиків перетворюються на експонати приватних колекцій та музеїв.Двадцяте століття стало епохою пластикових іграшок. Олов'яний солдатик поступився місцем легким і дешевим пластмасовим воїнам. І дітей це зовсім не засмутило. В Америці будь-яке маля, маючи в кишені 1 долар, могло стати володарем двадцяти пластмасових нефарбованих фігурок.
 А в нашій країні в 70-ті роки минулого століття мрією будь-якого хлопчика був набір солдатиків виробництва Донецької фабрики іграшок. Коштував заповітний пакетик із фігурками лицарів, ковбоїв, вікінгів, піратів чи індіанців 50 коп. Річ була дуже дефіцитна. У дитячих магазинах не залежала.
 Для порівняння: стаканчик фруктового морозива коштував 7 коп., ескімо на паличці коштувало 11 коп., а «Ленінградське» цілих 22 коп. До речі, квиток у кіно на ранковий сеанс, де демонструвалися чудові радянські мультики, обійшовся б у гривеньник, тобто в 10 коп.
 Сьогодні хлопчаки, як і завжди, грають у солдатиків, влаштовують лицарські турніри, піратські баталії та битви супергероїв. Дорослі дядьки теж не втрачають інтересу до подібних забав. Хтось колекціонує маленькі фігурки і не шкодує грошей на покупку рідкісного лицаря чи червоноармійця, а хтось продовжує захоплено грати у солдатиків, але вже у віртуальному світі.

© УНІМАГ